Месенджери, відеодзвінки та голосові повідомлення змінили комунікаційний етикет. Зараз не прийнято дзвонити без попередження – краще написати повідомлення. Деякі бізнесмени взагалі відмовляються від дзвінків і надають перевагу спілкуванню в мережі. Деякі – навпаки. K.Fund Media запитав українських керівників про їхні принципи комунікацій в цифрову епоху.
Директор видавництва «Наш Формат»
Я намагаюся за один телефонний дзвінок проговорювати всі питання, які накопичилися. Щоб не їздити на зустрічі, часто використовую конференц-зв’язок – просто під’єдную Bluetooth-колонку або на голосовий зв’язок людей з різних куточків України чи світу. В питаннях, які потрібно вирішити оперативно не так важливі зустрічі тет-а-тет з людьми, зібраними в кабінеті. Тому коли нам потрібно вирішити питання, я обираю конференц-колл для зручності і швидкості руху питання вперед, замість очікування зустрічей, що створюють паузи в роботі.
Facebook Messenger використовую дуже рідко, мені персонально він не зручний і дуже відволікає. Я його переніс на четверту сторінку з мобільними додатками на телефоні і відключив всі сповіщення. Рідко можна достукатися до мене через цей месенджер. В мене немає систематичної роботи з ним, можу зайти туди раз в тиждень – прочитати все, що там є, і перенаправити на імейл.
Я надаю перевагу електронній пошті – там використовую нагадування, Google-календар, замітки. Мені зручний формат спілкування через електронну пошту, тому що завжди можна згадати суть і диспозицію, власне, з чого ми виходили і до чого прийшли – і це все бажано в одній гілці.
В нашій компанії є таке правило: питання, на яке не можна відразу відповісти «так» чи «ні», ми описуємо через імейл. Часто при описанні такого питання в правильну сторону змінюється його формулювання. Тому всі складні робочі питання перед нарадами я прошу прописувати в електронній пошті, а через Telegram вирішувати тільки ті моменти, на які можна відповісти «так» чи «ні», або дати якусь швидку відповідь. За статистикою, те, що ми говоримо і те, що ми розуміємо як співрозмовники – це приблизно третина від озвученого. Тому для того, щоб точно зрозуміти задачу і її рішення, бажано, щоб це було прописано текстом.
Дуже часто мій телефон стоїть на беззвучному режимі. Мене трішки дратують і відволікають від роботи звуки деяких додатків, тому я вмикаю вібродзвінок, коли працюю в кабінеті.
CEO консалтингової компании Mark&Sales
В нашій компанії всі канали комунікації із клієнтами структуровано – ми залишили чотири способи зв’язку: дзвінок, форма на сайті, e-mail та месенджери. Перших два інтегровані із CRM, а решта – інтегруються поміж собою.
Основний канал комунікації для мене – пошта. У мене є чотири активних адреси – всі в GSuite. Працюю також в Inbox від Google.
Коли на пошту мені приходить лист, то існує три варіанти реакції на нього:
1. Якщо можу відразу відповісти на питання або вирішити проблему – відповідаю.
2. Якщо можу делегувати – пересилаю співробітникам.
3. Якщо потрібно запланувати вирішення питання в команді – відправляю в загальний сервіс для командної роботи Monday.
Всі швидкі обговорення зі співробітниками проводжу в Hangouts. З клієнтами – в Facebook Messenger і Telegram. Телефон використовую рідко – тільки в екстрених випадках. Найчастіше спілкуюся телефоном із рідними та близькими.
Керівник компанії «Slupsky Event Management»
Для мене найефективніший спосіб спілкування – це домовитися про все вербально, ідеально – під час зустрічі, якщо не виходить, тоді телефоном. Після цього важливо зафіксувати розмову в письмовому вигляді.
Месенджери та листи ніколи не замінять живого спілкування. Людям важливо розмовляти, дивлячись одне одному в очі і зчитуючи невербаліку. Головний принцип – коротку суть спілкування фіксувати на папері.
Звичайно, по роботі я також спілкуюся в месенджерах і поштою. Месенджери – для швидких підтверджень і коротких повідомлень, а в пошті – все те, що потрібно зафіксувати на офіційному рівні.