Одного разу на чоловічих посиденьках молодики запитали мудрого діда: скажи нам, ось ви з дружиною живете півстоліття і не сваритесь (в селі всі про всіх все знають). Як це так? У чому секрет?

– Ви знаєте, що молоді вечорами ходять на вечорниці, а потім хлопці проводжають під ручку дівок, по центральній вулиці гуляють. Один вечір пройшлися попід ручку – нічого, два – привід… а три – вважай наречений. От і я пішов проводжати одну, йду щось говорю, а вона раптом стала витягувати потихеньку свою руку з-під моєї. Я не зрозумів, виявляється я йшов прямо в калюжу на дорозі, звертати не став. Вона калюжу оббігла і знову мене під руку. До наступної калюжі я йшов цілеспрямовано. Вона також прибирала руку.

На наступний вечір з іншою дівчиною я йду по тому ж маршруту. Та ж картина, оббігала калюжі. На наступний вечір пішов з третьою. І знову посередині дороги по калюжах. Підходжу – вона за мене міцно тримається, слухає мене і… пішла по калюжі зі мною. Ага – просто не побачила калюжу. Тоді я до наступної – глибшої. Подруга – нуль уваги на калюжу, йде поряд.

Ось з тих пір так і ходимо поряд і не лаємося, живемо ладком.