Проїжджаючи повз приватні сектори та селища міського типу, на дахах будинків досить часто можна побачити сонячні панелі. Трохи рідше — вітряні електростанції. Чи усі вони заробляють на цьому? За скільки може окупитися середня СЕС? Кому продавати електроенергію? Давайте розберемось.

Сонячні панелі виробляють енергію з різною ефективністю. Пори року змінюються, інтенсивність сонячних променів теж. У весняно-літній період виробляється майже вп’ятеро більше електроенергії, ніж взимку. Цей надлишок енергії великі сонячні ферми накопичують у акумуляторах, але звичайним громадянам такий спосіб не по кишені. До того ж, в акумуляторів існують певні обмеження і термін роботи.

Якщо сонячні панелі вироблятимуть забагато енергії, інвертор може автоматично їх вимкнути, але найкраще в такому випадку — продати надлишкову електроенергію державі.

У всьому цивілізованому світі, зокрема, в Україні існує «зелений тариф». Законодавство України гарантує викуп надлишкової електроенергії у домогосподарствах, де встановлено сонячні панелі або вітряки.

Дослідження показують, що в центральній частині країни власник невеличкої СЕС з лютого по жовтень може повністю забезпечувати свій будинок електроенергією, ще й продавати надлишки державі. Для прикладу приводять середньостатистичну СЕС, яка за рік дає 13,500 кВт/год. З них — 7,500 кВт/год є надлишком енергії, який не використовується. Його держава купує по 3,75 грн за 1 кВт. Згідно з цим тарифом, за продаж 7,500 кВт/год можна отримати від держави близько 28,000 грн на рік.

«Зелений тариф» — не тариф у класичному розумінні цього слова. Це механізм заохоченнянаселення до вироблення електроенергії з відновлювальних джерел.

Хочу власну електростанцію, що далі?

По-перше, відрізняють приватні електростанції (до 30 кВт), де сонячні панелі розташовані на даху або фасаді приватного домогосподарства, та бізнес-проекти — величезні сонячні ферми потужністю в тисячі кіловат. Більшу увагу приділимо першому варіанту.

Усіма питаннями, що стосуються електроенергії та електростанцій в Україні займається НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Саме вони встановлюють і регулюють ціну, за якою держава купує електроенергію за «зеленим тарифом», заохочуючи громадян.

Динаміка цін, за якими НКРЕКП купуватиме 1 кВт/год за «зеленим тарифом»

У випадку вітрових електростанцій, ціна за кВт/год до 2025 року впаде лише на 49 копійок.

До речі, за використання обладнання українського виробництва, до 2030 року ви будете отримувати надбавку в розмірі 3-5% до «зеленого тарифу».

Також, існують певні обмеження щодо СЕС у себе на ділянці: її максимальна потужність не має перевищувати 30 кВт (не більше 10 кВт на кожну прописану за цією адресою людину), а право продавати електроенергію ви маєте лише у випадку, якщо її обсяг перевищує місячне споживання електроенергії цим приватним домогосподарством. Тобто щоб електростанція заробляла, вона має повністю забезпечувати вас електроенергією, бо продавати державі можна тільки надлишок.

Якщо ви спожили більше енергії, ніж виробила ваша станція — ви сплачуєте лише різницю.

Позитивним моментом є те, що для встановлення станції вам не треба жодних дозволів, документації, довідок, ліцензій тощо. У вимогах НКРЕКП до сонячних електростанцій вказано, що орієнтація панелей має бути на південь, дах має бути міцним, аби витримати додаткове навантаження, та потрібно ліквідувати наявність поруч споруд або дерев, які затіняли б сонячні панелі.

Далі вам треба буде подати заяву і схему підключення до місцевого обленерго, встановити спеціальний лічильник та інвертор. Відкрийте рахунок в банку, куди будуть йти гроші з продажу електроенергії. Через 5 днів після оплати послуг фахівець з обленерго підготує лічильник до роботи. Останній крок — укладення угоди про купівлю-продаж між вами та енергопостачальником.

Через географічні умови у Західнй Україні продуктивність сонячних панелей нижча, тому розрахунки проводяться індивідуально. Для тих, кого цікавлять цифри тут і зараз, наведемо опосередкований розрахунок: станція потужністю 10 кВт вироблятиме надлишок приблизно 7200 кВт/год на рік. При зеленому тарифі 5,92 грн за кВт/год, з надлишку ми отримаємо 43,000 грн за рік — це наш чистий прибуток. Додаємо до цієї цифри ~5000 грн, які ми зекономили на тому, що самі себе забезпечували електроенергією і отримаємо цифру у 48,000 грн.

Монтаж і підключення 1 кВт сонячної електростанції в середньому коштує 25,000 грн. Як бачимо, середній термін окупності СЕС — 10-15 років.

Побутова СЕС 20 кВт на Буковині

Вартість «зеленого тарифу» залежить від типу енергії, яку ви виробляєте та року підключення до тарифу. Таким чином, чим раніше ви під’єднаєтесь, тим дорожче зможете продавати електроенергію. До речі, сонячна енергія оплачується державою більше, аніж вітряк.

Тим, хто серйозно зацікавився цією темою — радимо гайд від Держенергоефективності.

В підсумку

Серед перспектив «зеленого тарифу» в Україні: можливість споживачу обирати, у кого він хоче купувати енергію. Наразі є лише один покупець, який купує у всіх — держава. Створення конкуренції у цій сфері дасть не тільки новий поштовх малому і середньому бізнесу, а й дозволить дізнатися реальну ціну за електроенергію.

Думаємо, вам буде цікаво дізнатися, що насправді ціна на електроенергію взята «зі стелі» ще за радянських часів. Ці цифри дозволять виробникам існувати навіть за мінімального обсягу продажу, мати якийсь прибуток та утримуватися на ринку. Реального підґрунтя для формування ціни на сьогодні немає. Спробуйте уявити, яким чином конкуренція сонячних ферм вплине на монополію ринку електроенергії, що нині існує в Україні.

Це — принцип нової економіки, до якого Україна поступово приходить. Згадайте, яким потужним та непохитним був ринок таксі та «бомбил». Кілька років тому прийшов Uber і став гігантом. Те ж саме з Telsa.

Радянські часи призвичаїли нас до схеми «більші обсяги — більше успіху». Наш час дозволяє невеличкій, але інноваційній економічній моделі зробити переворот на ринку, і це — прекрасно.

Андрій Сабініч 
tokar.ua